1 05824EE6 83F3 4B78 8C85 521E018A3BBE w650 r0 sУ польському прикордонному місті відбулась багатолюдна хода до українського військового цвинтаря у селі Пикуличі. Там у 1918–1921 роках розташовувався табір для військовополонених Української Галицької армії (УГА), вояків армії Української Народної Республіки (УНР).

Про це пише Радіо Свобода.

Сотні з них через умови утримання, які називають нелюдськими, померли там. Потім на тому цвинтарі були поховані і воїни Української повстанської армії (УПА). Попри те, що поодинокі представники антиукраїнських організацій Польщі намагались перешкодити проведенню заходів, марш відбувся без провокацій.

Традиційно у греко-католицькому соборі святого Івана Хрестителя у Перемишлі відбулось богослужіння за загиблими українськими вояками, які боролись за незалежну Україну. Опісля вулицями Перемишля хода, в якій узяли участь сотні людей, пройшла до Пикулицького цвинтаря у супроводі військового оркестру Академії сухопутних військ зі Львова.

Вперше марш на честь українських воїнів відбувся у першу неділю після свята Трійці у 1921 році за ініціативи греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського. У радянський час комуністична влада заборонила вшанування загиблих українських воїнів. Лише у 1990 році представники громадськості зі Львова та Перемишля знову відродили ходу.

Для українців Польщі, а також для тих, хто був примусово виселений у 40- роки з Польщі в Україну, це не просто відродження традиції, але українське національне свято.

«Тут поховані воїни УГА, УНР, УПА. Це важливе місце пам’яті. Коли говоримо про вшанування воїнів на території «Надсяння», то, безумовно, Пикуличі мають значення. Тут щороку більше українців і друзів України», – зауважив Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни.

До української ходи приєднались поляки, приятелі України, які вважають, що про історичну пам’ять треба говорити лише мовою порозуміння, а не ненависті.

«Важливо те, щоб польський і український народи, які роками жили поруч, поєднались, щоб ми вміли далі жити як приятелі, як брати. Моя родина пов’язана історично зі Сходом. Довгі роки мешкала на Волині і мусила звідти виїхати через драматичну ситуацію, бо була вислана у Сибір. Це спогади моєї бабці і тата про спільне життя поляків і українців. Але це не відповідає тим маніпуляціям, які намагаються втовкмачити так звані «правдиві патріоти»», – каже діяч із Польщі Марта Полтовіч-Бобак.

Президент Перемишля заборонив акцію

Заходам на честь українських вояків у Перемишлі передував скандал. Президент міста Перемишль Войцех Бакун (президент міста в Польщі – представник органу виконавчої влади, якого обирають на 4 роки – ред.) заборонив проведення у Перемишлі 22 червня перформансу. Ідея акції була у тому, щоб кожен мешканець міста міг сісти за стіл і порозмовляти про українсько-польське порозуміння і спільну історичну пам’ять із Петром Тимою, головою Об’єднання українців у Польщі. Ініціатива перформансу належить польському інтелектуалу Анні Домбровській. Вона оскаржила заборону мера Перемишля у судовій інстанції, яка визнала рішення президента Перемишля незаконним.

«22 червня Петро Тима сів за стіл у Перемишлі, на площі Ринок. А друге крісло було вільне і перемишляни могли сісти, щоб говорити про українсько-польське порозуміння. То була дуже гарна акція, кільканадцять осіб таки сіли і дискусія відбулась. Це мало сенс», – говорить Анна Домбровська.

Однак не обійшлось і без проблем. Якийсь чоловік, щоб завадити проведенню акції, вмикав пісні антиукраїнської тематики. Польський активіст Томаш Грабовський назвав це «польським фашизмом», за це його заарештувалаполіція Перемишля.

«Я спеціально приїхав на перформанс і сьогодні беру участь у ході. Мені висунули статтю за образу польського народу. Але я лише говорив про польський фашизм», – розповів Радіо Свобода Томаш Грабовський.

1 F09F02D3 4CDC 4AF0 9985 EBE865240EC1 w650 r0 s

Поодинокі представники польських радикальних організацій у різних місцях на вулицях Перемишля під час ходи стояли з плакатами – «Жодних символів бандерівців і УПА на теренах Польщі», «Волинь пам’ятаємо. Людиновбивство, здійснене ОУН, УПА». Поліція Перемишля не допустила до жодного конфлікту і провокації. Однак значно більше мешканців міста, аніж у попередні роки, дивились за ходою українців із вікон і балконів своїх будинків або ж зупинялись на вулицях.

На цвинтарі у Пикуличах відбулась панахида за українськими вояками. У 1919 році у таборі перебували близько 30 тисяч військовополонених. Щодня через жахливі умови утримання вмирали до 100 осіб. Антисанітарні умови і хвороби серед полонених були загрозою для місцевого населення, яке вимагало закриття табору. У 1921 році його ліквідували. Там знайшли вічний спочинок від до 2 до 3 тисяч вояків УГА, петлюрівців, які відступили з польським маршалом Юзефом Пілсудським з України перед приходом більшовиків. Це були інтерновані вояки, тобто примусово затримані і роззброєні.

«Питання історичної пам’яті, могил, кладовищ, особливо на цій території Перемишильщини, останні роки конфліктогенне, що спричинило до деякої кризи у відносинах Польщі та України. Сьогодні ця криза, яка досягла свого піку у 2016 році, коли нашу ходу до Пикулич заатакували, минула, [вона залишилась] за нами. Наша присутніть, велика кількість людей показує – коли у нас є друзі, взаємовідносини, то кожну кризу можна подолати», – зазначив у своєму виступі під час заходів Петро Тима.

 У ході вулицями Перемишля і в панахиді взяли участь представники дипломатичних установ України у Польщі, керівництво Львівської обласної ради та адміністрації, товариств «Надсяння», «Лемківщина», рідні петлюрівців, які померли у таборі, українське Об’єднання українців у Польщі. Однак не було жодного представника місцевої влади Перемишля.

 

загрузка...