44167170 10156929702108826 6644207024139665408 nЗараз потрапити в поліцію відносно легко. Кілька місяців бюрократії і ви на омріяній роботі, хоча ще на початку 2000-их прийшлось би викласти кілька тисяч доларів навіть за посаду участкового. На даний момент в підрозділах, які топчуть землю великі некомплекти штату та плинність кадрів на рівні кол-центру. Причин багато, про це згодом.

Після здачі тестів на законодавство та логіку, медкомісії, проходження фізо та поліцейської комісії новоспечених поліцейських відправляють для отримання первинної підготовки на чотири місяці в “школу міліції”. Казармений режим: 6 ранку зарядка, їдальня, шикування (рахують, щоб ніхто не загубився), навчання до вечора (переважно лекції по законодавству та трохи тактики і фізо). Ну і вечерком знову шикування і баєнькі. І так довгі чотири місяці. Якщо не маєш зальотів, то на вихідних можуть відпустити додому.

Я потрапив в сталіцу. Зранку на плацу на око було близько 15-20 груп кожна по 20-30 людей за професійними ознакам: слідчі, опера, ГРПП і т.п.. Патрульна поліція навчання проходила в іншому місці, високе керівництво напевно вирішило не змішувати неоднорідні маси.

Моя група була близько 20 людей, з них трохи більше половини колишні працівники, які по конкурсі відновлювалися на роботу. Хтось з них пішов сам, когось попросили, когось звільнили або скоротили. Основною мотивацією повернення старої гвардії було дослужити кілька років до пенсії. Інша половина були новиє ліца. Окремою групою були представники МВС-них добробатів: я, Передарюк Євгеній, Юрий Криг. Цікаво, що вже на старті кілька людей вже знали, що працювати дільничними вони не будуть. Когось чекали в Кобрі, когось в ГУНП і.т..

Близько тижня до закінчення навчання староста групи оповістив нас, що безпроблемне закінчення екзаменів буде коштувати нам 100 умовних одиниць (згодом сума впала до 2000 гривень). Наша військова тусовка та ще один представник старої гвардії (запам'ятався мені як любитель подвигів генерала Ватутіна) відмовилися давати мзду, і як результат: я і передарюк пройшли успішно іспити, а Криг та любитель червоних генералів іспит провалили. Після проголошення результатів, таваріщ майор з кличкою Хутор, звернувся до штарфників зі словами: “У вас була можливість успішно здати екзамени, але ви її проігнорували, тепер це вийде дорожче”. Наші герої на провокацію не піддалися, за що і були звільнені з лав Національної поліції.

Коли ж набирали добровольців в батальйони, то навчаням в чотири місяці ніхто не заморочувався. Проходили двотижневі курси і їхали на війну. І навіть там на початку 2015 року у мене в наборі з чоловіка збирали по 100 грн за екзамени. Вдумайтеся! Люди здавали по 100 гривень за те, щоб їх відправили на війну.

І тільки цього факту на початку поліцейської кар'єри достатньо для того, щоб нормальні люди не потрапляли в систему. А найбільше мене дивує, що тисячі поліцейських пройшли подібного роду школу міліції і всі мовчать.
Далі буде...

ACAB

/ #записки_дільничного - це літературний проект, який оснований на реальному суб'єктивному досвіді автора, але події та прізвища відображенні в тексті (ясне діло) не мають свого підтвердження в реальності). Позови в суд можете не подавати.

Кожна ваша вподобайка, репост та коментар мотивують автора писати ще. Не стримуйте себе в цьому. І не забувайте підтримувати автора матеріально, приносьте дільничному папір). Спонсором сьогоднішньої серії є Oksana Shpakovych.
І найголовніше не забувайте допомагати нашій армії, війна триває: Допоможи фронту Картка Приват для збору коштів: 4731 2191 0290 7791 Богдан Масляк. /

загрузка...