1 0 n457s 54hot 1І ось в крайній день моєї праці, вирішив опублікувати лист-зізнання. Але, якщо Ви шукаєте зрад, бруду чи образ, зекономте собі час і припиніть його читати. Тут буде лише трохи роздумів, спогадів, слова вдячності та прохання пробачити. 

Отож, чи знав я, яким буде цей шлях і куди він мене заведе, коли 12 липня 2002 року, завершивши юридичний факультет Львівського національного університету ім.Івана Франка прийшов на службу до Західної регіональної митниці. Звісно, що ні.

Чи міг я, тоді молодий випускник навіть подумки уявити, що буду очолювати митницю, керівниками якої були такі легенди, як Володимир Онишкевич, Володимир Самойлюк та багато-багато інших? У військових є таке прислівя: «Поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Тому може мрія в мене й була, але вона була дуже і дуже слабкою. Єдине, що я добре усвідомлював, це те, що у словосполученні «митна служба», основним є служба. І якщо Ви приходите на роботу в митницю з усвідомленням цього, то рано чи пізно – Вас буде чекати успіх. Через це, куди б мене не закидала доля, я намагався робити все сумлінно і на сто відсотків, беручи все найкраще від кожного керівника, з яким працював.

Дякую всьому колективу митниці, і одночасно прошу пробачення у всіх і кожного зокрема, кого міг образити.

Дякую долі за те, що дозволила мені очолювати й Івано-Франківську митницю, і познайомитись з чудовими, щирими людьми, професіоналами своєї справи.

Дякую Олегу Михайловичу, з яким я не завжди погоджувався, а, щиро кажучи, іноді і просто не вважав його дії правильними, однак, завдяки саме йому я зрозумів, що насправді не так вже й багато працюю, як я думав до знайомства, і можна зробити ще більше.

Дякую журналістам та громадськості, які завжди вміли звернути увагу на найважливіші речі і тримали мене в постійному тонусі.

Дякую всім платникам, що працювали прозоро, повірили в зручність здійснення зовнішньо-економічної діяльності на Львівщині та скористались для цього послугами Львівської митниці. Завдяки Вам вдалось профінансувати ремонт величезної кількості доріг нашого краю.

Та найбільше дякую своїй сім'ї, яка чи не найбільш терпіла від моєї роботи, через вічну заведеність та зайнятість, однак завжди була і є моєю надійною опорою та підтримкою. Прийшов час, коли я нарешті зможу віддати Вам те, що заборгував - час та увагу.

P.S. Кожен кінець є лише початок чогось, ще більш величного і прекрасного. 
Завжди готовий помогти порадою чи розясненням, то ж, якщо будуть будь-які питання стосовно роботи митниці - звертайтесь.

загрузка...