SvitloforМіський голова Львова Андрій Садовий вміє дуже гарно розповідати про захист вітчизняного виробника, згадуючи старий галицький принцип «Свій до свого по своє». Але чи так це насправді і чи дійсно Андрій Іванович і його підлеглі дбають саме про захист вітчизняного виробника. Про це – в сьогоднішньому розслідуванні «Форпосту», яке стосується так званих «розумних світлофорів» у Львові.

Кожен погодиться, що безпека дорожнього руху – справа дуже важлива. Саме тому в цивілізованій Європі на такі питання виділяються значні суми коштів. Львівська влада на початку 2010-х років вирішила показати, що вона нічим не гірша за владу пересічного європейського міста вирішила в рамках реалізації проекту вулично-дорожньої інфраструктури вздовж трамвайних маршрутів реалізувати проект «Реалізація системи організації дорожнього руху для трамвайних шляхів № 2 і 6 у Львові». Нагадаємо, що весь проект реконструкції вулично-дорожньої мережі вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6 фінансувався не із міського бюджету – кошти на його реалізацію у вигляді кредиту виділив Европейський банк реконструкції та розвитку. Кредитні кошти у Львові отримало ЛКП «Львівавтодор», яке до 21 квітня 2011 року носило назву комунального автотранспортного підприємства № 1339. Сума була чималенькою – 26 мільйонів євро. Реалізацію проекту реконструкції вулиць, фактично, завершили лише у минулому році після відкриття для руху вулиці Личаківської на ділянці від Мечникова до Пасічної.

Ну але повернемося, як то кажуть, до наших баранів, тобто світлофорів… Всі обставини їх закупівлі і встановлення, а також створення «Центру керування рухом ЛКП «Львівавтодор» (ЦКР) вирішив вияснити депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. Майже рік тому, він направив у ЛКП «Львівавтодор» депутатське звернення, у якому попросив тодішнього керівника комунального підприємства розповісти про всі деталі закупівлі. В вересні минулого року він отримав відповідь «Львівавтодору», на основі якої ми, власне, і розповімо про історію закупівлі «розумних» світлофорних об’єктів…

3464645656557657569867845864643644

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отож, за словами Романа Познанського, «управління рухом на основі ІТ-технологій було новим для міста», тому місцеві фахівці, вочевидь, укласти технічне завдання на закупівлю сучасного світлофорного обладнання і створення ЦКРу не змогли. Традиційно для Львова в процес залучили зарубіжного консультанта – австрійську компанію «iC Consulenten ZT GmbH» (нині ця компанія консультує ЛКП «Львівавтодор» щодо впровадження електронного квитка. Контракт із австрійською компанією на консалтингові послуги заключили 15 січня 2010 року. Як повідомив колишній керівник ЛКП «Львівавтодор» Роман Познанський, компанія «iC Consulenten ZT GmbH» здійснила всі роботи із розробки проектно-кошторисної документації та повний супровід закупівлі. Обійшлися ці послуги «Львівавтодору» в чималеньку суму – 225 тисяч евро (6 мільйонів 750 тисяч гривен за нинішнім курсом). Ці кошти були надані Європейським банком реконструкції та розвитку у вигляді гранту із Фонду підтримки технічної допомоги для муніципалітетів України для реалізації «Проекту реконструкції дороги міста Львова – підтримка програми організації дорожнього руху».

Як випливає із відповіді керівника «Львівавтодору», предметом закупівлі стало обладнання 26 світлофорних об’єктів (їх перелік і місце розташування можете побачити у прикріпленій до матеріалу скан-копії), комп’ютерного та програмного забезпечення для «Центру керування рухом» та 24 онлайн-табло для відображення в реальному часі інформації про рух трамваїв. Для визначення постачальника, ЛКП «Львівавтодор» за правилами Европейського банку реконструкції та розвитку 22 квітня 2010 року оголосило на сайті банку тендер на закупівлю цього обладнання. В цьому тендері приняло участь три фірми: ST Electronic (Info-Comm-System) Pte Ltd із далекого Сингапуру, SWARCO Traffic Systems Gmbh (Німеччина) та INDRA Systemas (Іспанія).

Зразу скажемо – всі згадані компанії дійсно є світовими лідерами в галузі промислової електроніки і засобів організації дорожнього руху в сфері ІТ-технологій. Для того, щоб познайомитися із цими компаніями, достатньо просто написати в інтернет-пошуковику їх назву. Оскільки, як то кажуть, краще раз самому побачити, а ніж сто раз почути, пропонуємо читачам зробити цю нескладну операцію…

У читача виникне запитання про те, чому в тендері не брали участь українські фірми, адже на деяких світлофорах можна побачити напис «Вироблено в Україні»? Відповіді на це питання у листі «Львівавтодору» немає. Можемо лише припустити, що у тендерних умовах були записані дуже високі фінансові вимоги і вимоги щодо досвіду компаній… Аналогічні вимоги дійсно може ставити кредитор, тобто ЕБРР.

Переможцем в тендері стала компанія SWARCO Traffic Systems Gmbh (Німеччина), яка нині має свій регіональний офіс у Львові. Свої послуги вона оцінила в 3 мільйони 246 тисяч 497 евро і ще й 4 евроценти (майже 97,395 млн. грн). Договір між компанією «SWARCO» та «Львівавтодором» був підписаний 23 червня 2011 року. Відповідно до цього договору, постачальник давав гарантію на 18 місяців з моменту завершення об’єкту чи його частини або 12 місяців з моменту готовності об’єкту.

Сам монтаж обладнання та створення «Центру керування рухом» відбувся у 2013-4 роках, відповідно термін гарантії вичерпався 30 травня 2015 року.

Щодо ефекту від впровадження «розумних світлофорів» то, за словами Романа Познанського, їх впровадження дало можливість підвищити маршрутну швидкість трамваїв маршрутів № 2 і 6 на 20%, а час оборотного рейсу скоротився на 25%...

Що цікаво, такий дорого вартісний проект, опцією якого стали інформаційні табло на трамвайних зупинках, як завжди, не обійшовся без проблем. Найбільша проблема виникла саме із роботою інформаційних онлайн-табло. Довший час вони вперто не хотіли показувати час до прибуття трамвайних вагонів, часто на них світився напис «Немає інформації».

Справа тут була ось у чому – прогнозування прибуття трамваїв відбувалося на основі сигналу спеціальних пристроїв GPS-трекерів, які встановлені на рухомому складі. Цими пристроями активно оснащували львівський міський транспорт у 2013 році для того, щоб була можливість спостереження за його рухом в онлайн-режимі. Не врахували одного чинника – система «SWARCO» не могла нормально працювати із сигналом GPS-трекерів, які придбав «Львівелектротранс». Чому сталося так, нам невідомо. Вочевидь львівські чиновники в черговий раз «забули» узгодити параметри обладнання. На низці трамваїв були встановлені спеціальні бортові комп’ютери «SWARCO» – відповідно система бачила тільки їх. Таких трамваїв було небагато, а з технологічних причин випускати на маршрути тільки їх було неможливо. Отож, фактично три роки із моменту запуску системи – до 2017 року онлайн-табло працювали не на повну потужність, а часто взагалі не працювали…

Як кажуть спеціалісти в галузі ІТ, вирішити проблему було можливо за рахунок адаптації програмного забезпечення, але довший час це не робилося, хоча пасажири часто скаржилися на роботу онлайн-табло. Врешті решт, влітку 2017 року депутат Львівської міськради Андріян Гутник на сесії оголосив запит, який стосувався роботи онлайн-табло, після чого «Львівавтодор» таки вирішив питання із нормальною роботою онлайн-табло на зупинках.

А тепер, спробуємо дещо глибше проаналізувати сам проект із встановленням «розумних» світлофорів. Кожен практикуючий водій, який часто їздить автомобілем по Львову знає, що вздовж трамвайних маршрутів № 2 і 6 фактично немає надто складних перехресть, за виключенням хіба розв’язки за Оперним театром. Всі решта ж перехресть, які регулюють «розумні» світлофори не надто й складні. Щодо ділянки трамвайного маршруту № 2 від вулиці Бандери до кінцевої «Коновальця», то дорожній трафік тут узагалі порівняно невеликий.

Постає логічне питання: чому ж «розумні» світлофори вирішили впроваджувати вздовж трас трамвайних маршрутів № 2 і 6, а не на найскладніших перехрестях із жвавим трафіком, наприклад «Наукова – Стрийська – Хуторівка», «Шота Руставелі – Івана Франка – Стрийська – Зарицьких» де і досі працює застаріле світлофорне обладнання? Відповідь тут проста – світлофорний проект зробили складовою трамвайного – відомо, що європейські структури дуже позитивно ставляться до цього виду транспорту і достатньо щедро фінансують його розвиток. Особливо, через кредити…

І хоча «Львівавтодор» в «світлофорному проекті» консультувала відома австрійська консалтингова компанія, не обійшлося без певних проблем, які стали очевидними лише після реалізації проекту. Наведемо кілька таких прикладів.

Один із «розумних» світлофорних об’єктів був встановлений на перехресті вулиць Личаківської, Чернігівської та Солодової (поруч із Винниківським ринком). Його особливістю є те, що він регулює рух на вулиці Солодовій із мінімальним автомобільним рухом, проте сусіднє перехрестя із вулицею Заньковецького, якою активно рухається автотранспорт, залишилося нерегульованим.

Не менша проблема із світлофорним об’єктом на площі Ярослава Осьмомисла (біля ринку «Добробут»). Цей світлофор, фактично, регулює лише рух пішоходів через площу. Але, він не регулює рух на сусідньому перехресті вулиць Гонти та Богдана Хмельницького. Цей світлофор при роботі «накопичує» хвіст автомобілів на вулиці Гонти, який часто сягає будинку пожежного управління. Цей «хвіст» фактично перекриває саме перехрестя вулиць Гонти та Богдана Хмельницького. А це далеко не кращим чином відбивається на русі трамваїв.

А «недоукомплектований» світлофор на перехресті вулиці Городоцької і Короткої уже став причиною загибелі жінки-пішохода старшого віку – ця історія сталася минулого року. Світлофорний об’єкт був спроектований так, що перейти вулицю можна тільки із однієї сторони Х-подібного перехрестя. Зі сторони церкви св. Ольги і Елисавети, біля трамвайної зупинки в сторону центру, пішохідного переходу не передбачили, хоча раніше, коли на цьому місці стояв старий світлофор, такий перехід був. За звичкою багато людей переходило Городоцьку в цьому місті. Так і зробила старенька, яка і потрапила під колеса авто.

Є вади у світлофора, який регулює рух на розв’язці Городоцької, Чернівецької, Залізничної та Короткої. Фактично він регулює рух на перехресті Короткої і Залізничної, а також перетин трамвайної колії. Про необхідність регулювання виїзду автотранспорту із вулиці Чернівецької теж «забули», як і про те, що необхідно регулювати пішохідний перехід через неї…

При бажанні, можна знайти недоліки і у світлофора, який регулює перехрестя «Городоцька – Бандери»: лівий поворот із Городоцької на Бандери потрібно здійснювати на загальне «зелене», тобто перетинаючи смугу рух, по якій в той час рухаються автомобілі «вниз» Городоцької…

Вельми сумнівний і економічний ефект від впровадження такого вартісного світлофорного проекту. Підвищення на 20% маршрутної швидкості трамваїв на маршрутах № 2 і 6 еквівалентне вивільненню 4- трамваїв. Навіть, якщо рахувати, що ці трамваї – нові вагони «Електрон», вартістю порядку 1 млн. евро за вагон, то сумарно вкладені в «світлофорний проект» 3,471 млн. евро практично еквіваленті ціні чотирьох нових трамваїв. А якщо ми будемо говорити не про «Електрони», а про львівські «Татри», то ціна чотирьох вживаних і модернізованих трамваїв – біля 9 мільйонів гривень, тобто менше ніж 10% від капіталовкладень.

Звичайно, є такий фактор, як безпека дорожнього руху. І він говорить – сучасну світлофорну техніку треба впроваджувати. Але, добре подумавши…

Виявляється, що уже на момент початку консультацій щодо «світлофорного проекту» в Україні були власні аналогічні розробки. Зокрема компанія «Комкон Трафік» із початку 2000-х займалася розробкою і встановленням сучасного світлофорного обладнання. Є у її асортименті і «розумні» світлофори. Як свідчить інформація на сайті компанії, у 2005 році компанія розробила власне програмне забезпечення – автоматичну систему керування дорожнім рухом (АСКДР). Вони були впроваджені у таких містах України, як Маріуполь, Донецьк, Луганськ і Чернігів в 2005-10 роках. Із 2013 року компанія виготовила більш досконалу версію апаратного і програмного забезпечення. Що цікаво, світлофори цього виробника можна знайти і у Львові… Традиційно українські технічні рішення значно дешевші за європейські аналоги…

Питання, чому ж не було залучено українського виробника до участі в тендері по «світлофорному» проекту? Відповіді на нього ми не знаємо – про це потрібно питати пана Андрія Садового, екс-керівника «Львівавтодору» Олега Березу і, мабуть, пана Сергія Кіраля, який нині є депутатом Верховної Ради, а на початку 2010-х займався питаннями інвестицій…

Ми можемо говорити тільки про наслідки: якби «Львівавтодор» закупив саме українське обладнання, гроші європейського кредиту пішли б в економіку України. Таж компанія «Комкон трафік» сплатила б податки у харківський місцевих і загальноукраїнський бюджет, отримали б зарплати українські електроніки і програмісти… Але так не сталося – гроші європейського кредиту повернулися назад у економіку Європейського Союзу, нам же залишилися тільки борги.

Є припущення, що система АСКДР від компанії «SWARCO» може працювати із світлофорними контролерами тільки власного виробництва. Як інакше можна пояснити той факт, що вздовж трамвайної лінії на Сихів у 2016-18 році були встановлено саме «Сварківські» світлофори? При їх встановленні часто «корчували» відносно сучасні українські світлодіодні світлофори. Вартість цих світлофорних об’єктів нам невідома. Зазначимо лише, що регулює одне із найскладніших перехресть траси трамвайного маршруту № 8 – вул. Стрийської, Шота Руставелі, Івана Франка та Зарицьких старезний радянський світлофор. Знову ж таки, про складне перехрестя «забули»…

Наприкінці зауважимо іще один момент – паралельно із «світлофорним» проектом «Львівавтодору» інший реципієнт європейського кредиту – ЛКП «Львівелектротранс» впровадив не менш складний проект в галузі енергетики і ІТ-технологій – модернізацію всіх 17 наявних у Львові тягових підстанцій електротранспорту. Цей проект передбачав повну заміну системи телеуправління (управління по лініям зв’язку) тяговими підстанціями, створення центрального диспетчерського пункту (фактичного аналог ЦКРу), а також заміну іншого обладнання підстанцій. Він теж фінансувався Европейським банком реконструкції та розвитку, але його переможцем стала … українська компанія «Плутон» із Запоріжжя. Реалізація проекту модернізації тягових підстанцій завершилася у 2016 році. Його вартість – біля 2 мільйонів євро… Чому «Львівелектротранс» зміг реалізувати проект через українського виробника, а «Львівавтодор» ні – це питання до команди Андрія Івановича Садового… Ми на нього відповіді не маємо. Можемо констатувати тільки що діла команди львівського градоначальника дуже часто суперечать його словам…

загрузка...